Короткий огляд “Ворскли”. Частина 2

“Цікава поїздка до Львова”. Прийшла весна, яка вкотре покликала учнів Заводської ЗОШ І —  ІІІ ступенів у дорогу. Цього разу шлях виявився далеким, адже вирішили відвідати «східний Париж». Про це повідомляє Людмила ДОЛЯ, вчитель української мови та літератури.

 *  *  *

Духом романтики від захоплюючої подорожі до Нижнього Новгорода була переповнена і юна мешканка Київщини. Зустрічі з подругою по соціальній мережі стали на перепоні прикордонники, відділу «Білопілля». Хитрощі, до яких вдалася школярка не допомогли їй перетнути кордон. Детальніше про цю подію читайте на 2-й сторінці «Ворскли».

 *  *  *

“Звертайтеся, і вам допоможуть”. Це голос з райдержадміністрації. Здавалось би 1 квітня далеко позаду, проте ось з таким заголовком пройшов матеріал. Можливо це й правда. На всякий випадок перед зверненням прочитайте цю замітку. В газеті це поряд з казкою про золотого депутата.

Крім того, що я згадав у газеті ще є що прочитати, проте не буду розповідати, бо буде не цікаво.

Білий сніг на зеленому листі

Ось такою засніженою була природа в Великій Писарівці цього дня.
Ось такою засніженою була природа в Великій Писарівці цього дня.

До речі у сусідній Охтирці снігу майже не було. А у Попівці, що північніше від Великої Писарівки сніговий покрив був приблизно сантиметрів сім. Проте у другій половині дня зима здалася і снігова ковдра перетворилася на воду.

А оце та зупинка, яку пофарбували Галина, Аліна та Наташа
А оце та зупинка, яку пофарбували Галина, Аліна та Наташа

Фото Олексія Пасюги

Про що пише “Ворскла” у новому номері

Погода ніяка. Сильний північний вітер жбурляє в обличчя сніг та дощ. Це я повідомляю для відвідувачів з далеких країн. Вони іноді заходять на наш сайт. Скоріше за все це колишні наші земляки, які іноді сумують за батьківщиною. Лише через тиждень синоптики нам обіцяють покращення за порогом наших осель. Передплатникам газети «Ворскла» дещо легше – їх душі зігріває надія про те, що сьогодні вони одержать новий номер районного часопису. Отож далі пишу виключно для тих, хто не має можливості передплатити видання.

У цьому номері:

«Ударили семінаром по сміттєзвалищах» – що з цього вийшло – наступної п’ятниці завантажуйте електронну копію газети з нашого сайту та читайте. Цей текст я набираю в додатку, який підкреслює червоним незнайомі слова. Так от, слово «сміттєзвалище» йому не знайоме. Напевне у тих краях, де розроблялася ця програма, такого ганебного явища не існує. Звичайно після такого удару сталевим кулаком семінару по купі сміття воно розлетілося за вітром і проблема вирішилась сама собою. Залишається сподіватися, що учасники семінару прибрали залишки після свого заходу і… Куди поділи – ніхто не знає, бо дівати нікуди окрім, як залишити його на матінку природу. Ось так і живемо, товариші, колишні наші земляки. Ну – такі ми є. Матерям у черево на переробку нас не запхнеш.

«Якщо є свій депутат, то чому ж у нього чогось не попросити». Не читав. Але заголовок інтригує. На світлині поряд – дві жіночки стоять біля якогось високочолого чоловіка. Напевно то і є депутат. Мабуть вони спіймали його і просять виконати три бажання. На фото нижче мер селища ухопився обома руками за руку того ж таки чоловіка і не відпускає його. Ну звичайно – цей депутат золотий. Тепер заживемо!

А ось, як повідомляє вчитель-пенсіонер Василь Гладченко, три жіночки пофарбували зупинку, що біля «хірургії». Це Галина, Аліна та Наташа. Нажаль для портретів цих людей, ні для самої зупинки у газеті місця не знайшлось. Замітка називається «Твори добро».

Про решту матеріалів напишу згодом, бо зараз не маю часу, та й читач уже почав позіхати.