Субота, 22 квітня

• Селищний голова Леонід Клизуб анонсував свято весни, яке відбудеться 30 квітня у районному центрі. Запрошуються всі бажаючі. З собою брати хороший настрій та теплі усмішки – решта буде. Синоптики прогнозують на ці дні хорошу погоду.

• Нажаль не зможуть долучитися до свята Андрій Валерійович Гуцело з Вільного, Віталій Володимирович Груздо з Кириківки, Олексій Григорович Обуховський  із Ямного, Павло Олексійович Фесак із Яблучного, Павло Іванович Чумаков із Їздецького й Микола Олександрович Шпота з Великої Писарівки. У них поважна причина. Минулого вівторка біля районного військового комісаріату їх проводжали на службу до збройних сил численні родичі, друзі та знайомі. Нехай же премудрості військової науки лише зміцнять їхні тіла та душі.

• А у Яблучному випускники місцевої школи започаткували добру традицію. Нехай же приймуться яблуньки, висаджені ними та дадуть згодом добрі плоди як і ті, хто їх посадив так само долучаться до нашого неспокійного життя та зроблять його кращим. А бирочки, прикріплені до саджанці нехай ще довго нагадують про випускників цього року.

• Про доступ до доступних ліків у аптеках розповідає районний терапевт Наталія Дика. Про те як і де отримати ці засоби за низькими цінами читайте у свіжому номері «Ворскли». А ще краще – не хворійте і тоді всі медики знічев’я будуть думати лише над тим, як продовжити людям життя з тим, щоб дочекатися-таки для себе пацієнтів.

Передплачуйте видання та дізнавайтеся про всі новини з перших рук. А на нашому сайті номер буде доступний для завантаження найближчого вівторка.

Останні подихи зими у Великій Писарівці

Зима, що заблукала, чомусь вирішила, що цвіт абрикосів буде мати солідніший вигляд, коли вона його прикрасить снігом.

19 квітня вшановується пам’ять двох святих: Євтихія, архієпископа Константинопольського і мученика Иеремея. Їм обом довелося постраждати за віру в Бога. У народі святого Євтихія називали Тихим, оскільки погода у цей день частіше за все бувала саме такою. Коли видавався і справді тихий день, то селяни примічали: “Це – до врожаю ранніх зернових”… коли Єрема вітром б’є — колос зіб’є»; «Єрема Пролітний ярится, вітром грозиться — ярі сіяти не годиться, насіння не збереш». То що ж буде цього разу?

Олексій Мовчан

Короткий огляд “Ворскли”. Частина 2

“Цікава поїздка до Львова”. Прийшла весна, яка вкотре покликала учнів Заводської ЗОШ І —  ІІІ ступенів у дорогу. Цього разу шлях виявився далеким, адже вирішили відвідати «східний Париж». Про це повідомляє Людмила ДОЛЯ, вчитель української мови та літератури.

 *  *  *

Духом романтики від захоплюючої подорожі до Нижнього Новгорода була переповнена і юна мешканка Київщини. Зустрічі з подругою по соціальній мережі стали на перепоні прикордонники, відділу «Білопілля». Хитрощі, до яких вдалася школярка не допомогли їй перетнути кордон. Детальніше про цю подію читайте на 2-й сторінці «Ворскли».

 *  *  *

“Звертайтеся, і вам допоможуть”. Це голос з райдержадміністрації. Здавалось би 1 квітня далеко позаду, проте ось з таким заголовком пройшов матеріал. Можливо це й правда. На всякий випадок перед зверненням прочитайте цю замітку. В газеті це поряд з казкою про золотого депутата.

Крім того, що я згадав у газеті ще є що прочитати, проте не буду розповідати, бо буде не цікаво.

Білий сніг на зеленому листі

Ось такою засніженою була природа в Великій Писарівці цього дня.
Ось такою засніженою була природа в Великій Писарівці цього дня.

До речі у сусідній Охтирці снігу майже не було. А у Попівці, що північніше від Великої Писарівки сніговий покрив був приблизно сантиметрів сім. Проте у другій половині дня зима здалася і снігова ковдра перетворилася на воду.

А оце та зупинка, яку пофарбували Галина, Аліна та Наташа
А оце та зупинка, яку пофарбували Галина, Аліна та Наташа

Фото Олексія Пасюги

Про що пише “Ворскла” у новому номері

Погода ніяка. Сильний північний вітер жбурляє в обличчя сніг та дощ. Це я повідомляю для відвідувачів з далеких країн. Вони іноді заходять на наш сайт. Скоріше за все це колишні наші земляки, які іноді сумують за батьківщиною. Лише через тиждень синоптики нам обіцяють покращення за порогом наших осель. Передплатникам газети «Ворскла» дещо легше – їх душі зігріває надія про те, що сьогодні вони одержать новий номер районного часопису. Отож далі пишу виключно для тих, хто не має можливості передплатити видання.

У цьому номері:

«Ударили семінаром по сміттєзвалищах» – що з цього вийшло – наступної п’ятниці завантажуйте електронну копію газети з нашого сайту та читайте. Цей текст я набираю в додатку, який підкреслює червоним незнайомі слова. Так от, слово «сміттєзвалище» йому не знайоме. Напевне у тих краях, де розроблялася ця програма, такого ганебного явища не існує. Звичайно після такого удару сталевим кулаком семінару по купі сміття воно розлетілося за вітром і проблема вирішилась сама собою. Залишається сподіватися, що учасники семінару прибрали залишки після свого заходу і… Куди поділи – ніхто не знає, бо дівати нікуди окрім, як залишити його на матінку природу. Ось так і живемо, товариші, колишні наші земляки. Ну – такі ми є. Матерям у черево на переробку нас не запхнеш.

«Якщо є свій депутат, то чому ж у нього чогось не попросити». Не читав. Але заголовок інтригує. На світлині поряд – дві жіночки стоять біля якогось високочолого чоловіка. Напевно то і є депутат. Мабуть вони спіймали його і просять виконати три бажання. На фото нижче мер селища ухопився обома руками за руку того ж таки чоловіка і не відпускає його. Ну звичайно – цей депутат золотий. Тепер заживемо!

А ось, як повідомляє вчитель-пенсіонер Василь Гладченко, три жіночки пофарбували зупинку, що біля «хірургії». Це Галина, Аліна та Наташа. Нажаль для портретів цих людей, ні для самої зупинки у газеті місця не знайшлось. Замітка називається «Твори добро».

Про решту матеріалів напишу згодом, бо зараз не маю часу, та й читач уже почав позіхати.

“Перекресток семи дорог…”

Велика Писарівка. Червень 2015 року. Тоді ця вулиця називалася Ленінградською. А тепер? А до того як була Ленінградською? Адже Ленінград був не завжди 🙂

Фото Google

Хай мир і достаток приходять до хати!

Дорогу подругу, шановну
Наталію Миколаївну
ПАСЮГУ
з Днем народження!

Хай буде доля світла і ласкава,
Хай щастя буде справжнім і рясним,
Земля щоб гарні квіти дарувала,
А небо було чистим і ясним.

Бажаємо, щоб серце не боліло,
І не летіли швидко так літа,
Щоб голова від лиха не сивіла
І досягалась бажана мета.

Зичимо щастя, зичимо долі,
Хай пісню прекрасну шепочуть тополі,
Мир і достаток приходять до хати,
А дні твої будуть на радість багаті!

Хай силою кожна клітина наллється,
Як повінню хвилі ріки,
Найкращого в світі від щирого серця
Бажаєм на довгі роки!

З повагою Сергій і Ніна Лоцкіни.
с. Розсоші.

Чому Паска не має постійної дати?

Відповідь на це питання доволі проста, якщо заглибитись у історію появи цього свята. Ми вже звикли, що дати визначаються за григоріанським календарем і, здається, що інакше і бути не може. Але це не так. Свято Паски почали відзначати задовго до так званої нашої ери чи, як зараз говорять, до Різдва Христова. А користувались тоді місячно-сонячним календарем. Древні іудеї звільнилися з єгипетського рабства саме в той день, коли після весняного рівнодення настав повний місяць. Отож із цією астрономічною подією і пов’язують початок святкування єврейської паски чи, як вони здавна її називають, — Песах.

Саме на цю дату була призначена страта Ісуса Христа. Ця подія відбулася в п’ятницю, а на третій день, тобто в неділю, Христос воскрес. З того часу християни святкують цей день, пов’язуючи його з датою повного місяця після весняного рівнодення. Оскільки дата повного місяця не є постійною відносно сучасного календаря, то це і є відповідь на питання, поставлене в заголовку.

Алгоритм визначення точної дати святкування Воскресіння Христового досить складний, бо до цієї дати у різних християнських конфесіях є досить багато вимог, накладених у різні часи та за різних обставин. Тому так і сталося, що день святкування Паски не завжди співпадає у православних із католиками і ніколи не співпадає з єврейською Паскою. Але ця обставина ніяк не затьмарює радості від святкування Воскресіння Христового.

До Великодніх свят

5 квітня 2017 року у дошкільному навчальному закладі «Ромашка» музичним керівником Ківіренко Наталією Петрівною та вихователем Воскобойнік Оленою Іванівною проведено відкрите заняття «Використання театралізованої діяльності дітей у підготовці дітей до свят в дошкільному навчальному закладі». У заході взяли участь діти всіх вікових категорій закладу. Спостерігачами театралізованого дійства стали батьки вихованців, працівники закладу та діти. Захід також відвідали спеціалісти відділу освіти та районного методичного кабінету: М. І. Бриль – головний спеціаліст відділу освіти, С. П. Плотнікова – завідувач методичного кабінету, Н. О. Волошенко  – методист РМК, С. В. Лиска – методист з дошкільної освіти.

Повний варіант  дивіться тут

Відео Олексія Мовчана

“Ворскла” від 12 квітня.

• Тремтить злочинна еліта Лебединщини. А Великописарівські мафіозі зітхнули з полегшенням. І приводом цьому стало переведення очільника районного відділення поліції полковника Олега Цурікова на службу у більш гарячу точку. На прощання Олег Миколайович відповів на кілька запитань кореспондента газети. Про це у номері.

• 6 квітня у приміщенні районного Будинку культури відбулася благодійна циркова вистава, поставлена учасниками дитячої циркої студії “Дружба” (керівник Олена Кошлата). Під час вистави були зібрані кошти   на лікування онкохворого хлопчика Дениса з Ямного. Глядачі, в переважній більшості діти, здавали свої зекономлені кишенькові гроші.

• На стадіоні Великої Писарівки відбулася районна спартакіада допризовників — юнаків 2000 — 2002 р.н. загальноосвітніх навчальних закладів району і філії Державного навчального закладу «Охтирський центр ПТО» смт Великої Писарівки.

• У цьому номері Сергій Волін завершує цикл розповідей про походження назв населених пунктів нашого району. Сьогодні ви дізнаєтесь про топоніміку сіл Спірне, Копійки, Попівка. Яку наву сьогодні має село Степок, та де були Солонці, чому не стало поселення Любимі Буди та на інші запитання дає відповідь дослідник історії нашого краю.

Велика Писарывка. Вул. Жовтнева

• Колишній редактор газети «Ворскла» Борис Пасюга висловлює щире співчуття з приводу відходу до іншого світу Володимира Дмитровича Марусенка. Яким він був – читайте у номері. А ті, хто знав покійного особисто, нехай збережуть назавжди світлу пам’ять про нього.


Крім інших матеріалів, як завжди, у газеті публікується програма телепередач, оголошення та реклама, прогноз синоптиків, вітання іменинникам. Тож залишайтеся з «Ворсклою» та будьте в курсі місцевих подій.