Герої не вмирають

Згадували героїв Крут учні Вільненського НВК. Про цю подію через газету повідомляє учень 9-го класу Олексій Почернін.

Письмо

Галина Гладченко

Газета “Ворскла” №№ 6-7 2018 р.

Говорят, что от судьбы не уйти. Но она очень часто подвергает человека суровым испытаниям. И лишь когда он сумеет выдержать их, судьба меняет свой гнев на милость. И тогда самые сокровенные мечты могут осуществиться.

Именно об этом я подумала, когда узнала историю любви супружеской пары из района. Читати далі Письмо

Стежками Гетьманського парку

Три дні тому на сайті було опубліковане відео нашого земляка Олексія Мовчана про літню подорож Гетьманським парком. Сьогодні на каналі автора в Youtube з’явилося продовження цієї захоплюючої подорожі. Тому пропонуємо знову поринути разом з юними натуралістами у зелень минулого літа.

Пік комунізму

Цього разу пропонуємо невеличкий фрагмент із спогадів Володимира Парієнка про Велику Писарівку періоду кінця Радянського Союзу, які ввійшли до його книги «Осінь на порозі». Йдеться про радіощоглу, що і сьогодні прикрашає територію РЕМу. Це була чи не остання масштабна споруда у районі за часів ладу, що уже майже виконав свою історичну місію.

 

У 1983 році були збудовані та введені в експлуатацію лінія 110 кВ «Улянівка (Харківської області) – Велика Писарівка» та підстанція «Велика Писарівка – 110».

Разом із підстанцією на території бази РЕМу з’явилася радіощогла (російською – радиомачта) – конструкція з металевих кутників, висотою 40 метрів, єдиним призначенням якої було розміщення на її вершині антени  для забезпечення стійкого радіозв’язку диспетчера з пересувними радіостанціями у будь-якій точці району.

Підіймання на верхній майданчик радіощогли стало новою різновидністю розваг ІТП. Відтепер всі дні народження, підведення підсумків різних перевірок, відзначання державних свят та інші події закінчувалися на 40-метровій висоті, зазвичай – з гармошкою. Та обов’язково – зі спиртним!

Сходження на висоту перетворилося на ритуал, яким завершувалися усі перераховані заходи. На вишку одночасно піднімалося до 10 осіб. Кожен ніс якийсь вантаж: один – пляшку, другий – закуску, третій – склянку, четвертий – гармошку…

Існувала реальна небезпека випадіння із чиєїсь кишені вантажу на голови, розташовані знизу. Однак, у запалі колективного ентузіазму  про обережність забували, лише Грицай Григорій Іванович завжди надягав на голову каску. Дивуюся й сьогодні, але у підсумку численних сходжень протягом минулих років жоден з верхолазів не отримав навіть подряпини.

 Іноді буйні голови з нестримною фантазією після «чаювання» впадали в нестяму та розпочинали, знаходячись на верхньому майданчику, розхитувати радіощоглу. Але, дякувати Богу, вишка стоїть у вертикальному положенні й до сьогодні, а цікавість до екстремальних походів нагору через кілька років відійшла у минуле…

На відео Олексія Мовчана, яке зроблене в кінці 90-х років є декілька відео-фрагментів знятих саме з висоти цієї споруди.

Фото для сайту також надав Олексій Мовчан

«Ворсклу» №8 уже читають

Кілька годин тому колектив редакції газети «Ворскла» завершив роботу над створенням нового випуску районної газети, електронний варіант якої надіслано до друкарні, на електронну пошту користувачам послуги «еВорскла» та збережено в електронному архіві нашого сайту. А ще надано вільний доступ для завантаження попереднього номера районного вісника. Отакі новини на сайті.

Редакція газети завжди чекає на ваші враження від прочитаного, на зауваження, побажання та рекомендації, які б зробили газету більш цікавою для вас.

«Крепитесь, люди, скоро лето!»

Чомусь кожного разу під час хрещенських морозів згадуються ліричні рядки відомого барда. А ще у поєднанні з цим згадуються слова іншого співака: «На Ивана холод ждем, а в святки лето снится». Скільки різної роботи ми відкладаємо у літню спеку на довгі зимові вечори! Не рідко з приходом морозів забуваємо про літні наміри і плануємо роботу на літо. «Вот так і вьется эта канитель» – це вже слова іншого колись дуже популярного серед молоді поета, хоча в контексті твору вони аж ніяк не повя’язані з темою сезонних коливань температури.

Чомусь хочеться вірити, що у ці дні ми пройшли пік мінусових температур. Як кажуть у народі: «Тріщи, не тріщи, а пройшли водохрещі». Та й сонечко, що осяває сьогоднішній ранок вселяє надію на це, адже тривалість дня уже збільшилася майже на годину.

Ну а щоб остаточно зігрітися, пропоную поринути на декілька хвилин у зелень Гетьманського парку. Завдяки Михайлу Обідцю, Зої Драгун, команді юних натуралістів та Олексію Мовчану, який бачив усе це через об’єктив відеокамери, сьогодні ми маємо змогу порадувати наші очі яскравими барвами минулого літа.

Відео Олексія Мовчана

Спогади про Велику Писарівку (Частина 7)

Сьогодні розділ «Козацька Правда» доповнено ще одним спомином Володимира Парієнка з його тритомника «Осінь на порозі». Цього разу йдеться про його службове відрядження до столиці Казахстану. Пропонуємо читачам разом з автором зануритися в атмосферу середини 80-х років минулого століття, коли Радянський Союз майже не задумувався про свій близький розпад. Чим жили тоді братні народи, про їх звичай та менталітет у порівнянні з життям на Україні читайте далі >>>

Водохреща (Частина 2)

Відео Олексія Мовчана

У ДЮСШ також було свято

У Великописарівській дитячо-юнацькій спортивній школі цікаво й змістовно пройшло свято Нового року. Діти з ентузіазмом виборювали призи і різні подарунки та солодощі під чітким керівництвом Діда Мороза та Снігуроньки. Цього дня не було переможених і переможців — усі залишилися з призами та нагородами.
Про це повідомляє Григорій РИБАЛКА у поточному номері «Ворскли».

Спогади про Велику Писарівку (Частина 6)

Відтоді минуло вже кілька десятиліть, але пам’ять знову і знову повертає нас у далеке минуле. Часом воно комічне, іноді трагічне. Немов кадри чорно-білого кіно пропливають повз читача знайомі обличчя, які ніколи ми більше не побачимо.

Цього разу на читацький суд виносимо розповідь Володимира Парієнка «Особливості їзди на членовозі» з його книги «Осінь на порозі». Читати далі >>>