Архів категорії: Старі фотографії на стіл розклади

Простите нас!

Гапоненко
Верхній ряд: Володимир Сотніков, Василь Пірятінський, Андрій Гапоненко, Сергій Доценко, Олександр Мартиненко, Юрій Безуський. Нижній ряд: Анатолій Глущенко, Сергій Манойленко.

Посидеть бы, выпить да вспомнить,
Как когда-то жилось-гулялось…
Сколько было ночей бессонных,
Посчитать: сколько нас осталось…

Были мы — пацаны-хулиганы,
А теперь — кто дед, кто прадед…
Были — “телки”, а стали — мамы,
Ну, а скольких нет с нами рядом?!

Нет, не будем считать — помянем!
Вспомним каждого, вспомним каждую,

Нет, не будем сидеть — встанем,
Выпьем за друзей, с жаждою…

Вспоминать нам ушедших — горько!
Не сухи глаза — слезы катятся…
Им бы жить и жить, только
Кто-то в жизни их внес сумятицу…

Не заметили мы — упустили,
Нет бы их стать опорою!
Ну, а мы — друзья(?!) только и смогли
С опозданием вызвать скорую…

Простите нас!
Андрей ГАПОНЕНКО.

Учителі-аматори підкоряли сцену

Tворчий колектив учителів по закінченню вистави „Весілля в Малинівці” (фото з архіву 1985 року).

І хоча наша Великописарівщина професійних театрів ніколи не мала, однак у 80-х роках колектив учителів Великописарівської середньої школи №1 підкоряв сцену і місцевих глядачів. Керувала  драматичним колективом при РБК Катерина Іншина.

Олена ТЯГЛЕНКО

6 червня – День журналіста України

Рік 1984-й. У гостях у редакції Великописарівської районної газети “Красное знамя” на запрошення тодішнього редактора районної газети Петра Нечвоглода (крайній праворуч) перебуває відомий вже тоді далеко за межами Радянського Союзу наш земляк із Рябини — журналіст Анатолій Стріляний (біля редактора). Поруч розташувалися журналісти районного видання — Борис Пасюга, Лідія Бобкова і Галина Гладченко.

Анатолій Стріляний у майбутньому — лауреат Державної премії Радянського Союзу, публіцист, письменник, журналіст,  оглядач “Радіо Свобода” (передачі вів із Праги). Як згадують старші колеги, не зважаючи на свій зірковий статус, гість поводився скромно, розповідав про роботу журналіста в різних виданнях, жартував. А ще він запам’ятався чудовою шкіряною курткою, привезеною з-за кордону. От тільки чи вживали при зустрічі “оковиту”,  чи обмежилися лише чаєм (дефіцитної кави тоді точно не було), ніхто з наших ветеранів не пригадав, або не захотів казати.

Нині, як колись писала у районній газеті наш автор Марія Примак з Рябини, журналіст і письменник Анатолій Стріляний мешкає в рідному селі. Він каже, що об’їздив увесь світ, а помирати приїхав додому.

Молоді та красиві

Основа в майбутньому народного фольклорно-етнографічного ансамблю “Вечорниці” з Тарасівки. Приблизно 1965 — 1966 роки. Віра Шелєпова, Катерина Бокань, Ніна Ганцева, Віра Філатова, Валентина Філатова, Валентина Філатова, Валентина Далудіна, Раїса Глазкова, Валентина Ждамірова, Ніна Макарова.

Фото люб’язно надала
учасниця ансамблю
Раїса Шелєпова
(колись — Раїса Глазкова).