Архів позначки: газета

Коротко про номер від 21 квітня

«Два рази на тиждень» – до такої думки схиляється колектив сільгосппідприємства імені Т. Г. Шевченка. Саме з такою періодичністю (за винятком святкових днів) має виходити у світ газета «Ворскла». Про це у новому номері повідомила представник колективу Тамара Мороз.

Цими днями наші прикордонники буквально вирвали з рук контрабандистів ще одну партію сиру. Тепер продукт замість того, щоб бути ганебно роздавленим під гусеницями трактора, потрапить на стіл фіскальної служби, звичайно ж для належного оформлення трофею.

Газета не втомлюється нагадувати тривожні повідомлення статистичного управління про стрімке погіршення демографічної ситуації на Сумщині. Погожі весняні дні звичайно спонукають до близькості, але городи не дозволяють.

Оральний етюд
Листопад… ти приходиш у сни…
Не змарнуй золотої нагоди –
Спокуси ти мене восени,
Бо весною почнуться городи…

Дуже швидко зима промайне,
Втрати болем у серці озвуться –
Восени спокуси ти мене,
Бо весною городи почнуться!

На жаль цей етюд разом з віршем не ввійшов у поточний номер “Ворскли”. Можливо ми його побачимо в наступному. За те у сьогоднішньому випуску є чудові вірші про партію. Звичайно ж вони присвячені світлій пам’яті вождя світового пролетаріату, день народження якого припадає на ці дні.

Святковий номер уже в друкарні

Стразы
І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом.
І я не знаю, це весна чи ні?
Сваровськи би позаздрив дивним стразам,
що мерехтять у мене на вікні.
Не встигне поле зазимків злякатись,
не встигне вийти річка з берегів, –
Весна пливе під парусом акацій,
Зима пливе під парусом снігів.

Цими ніжними рядками славетної поетеси Ліни Костенко починається передсвятковий номер “Ворскли”, що кілька годин тому надіслано до друкарні.

Про що пише “Ворскла” цього разу? Звісно, що публікує численні вітання жіночій половині нашого краю.

Крім того є велика стаття про Тарасівські “Вечорниці”. А ще Галина Гладченко відає читачам про непрості життєві переплетіння людських доль у оповідані “После свадьбы”.

Газета знову вийшла на шести сторінках, тож є де розгулятися оку радуючи душу.

PS

У поезії, що відкриває номер авторка згадала ім’я Сваровськи. Ліквідуючи своє невігластво, заглянув до Вікіпедії. Виявляється, що це назва австрійської компанії, що спеціалізується на виготовленні скляних прикрас. Можливо це всі, крім мене, знали – тож прошу вибачення за тлумачення.

Новини, про які дізнаються не всі

В останній день календарної зими передплатники “Ворскли” дізнаються про…

Стоп, стоп, стоп! Не всі передплатники газети дізнаються про новини, які відбулися в районі за останній час, бо пошта доставляє районного вісника не всім тим, хто заплатив за це власні гроші.

Отже, деякі передплатники не дізнаються про те, що і в березні завдяки меценатам у редакції знову відбудеться для них розіграш грошових призів. Також вони не дізнаються, що редакція їх улюбленого видання знаходиться серед кращих в області, які у новому році не втратили своїх передплатників, а якщо вони передплатять “Ворсклу” і на наступні періоди, то не прочитають ще більше цікавих і корисних матеріалів пов’язаних з життям як у районі так і в області.

Зокрема з цього номера до деяких шанувальників районного часопису не буде доведено графік приймання громадян на місцях вищим керівництвом району, ні сном ні духом не знатимуть вони про рішення районної ради, яким вона міцно затвердила виконання бюджету за минулий рік та ще багато чого іншого.

Зустрічаємо № 17

Шестикрилим (бо на шести сторінках) Серафимом огорнув передплатників “Ворскли” новий випуск районного видання. Цим номером редакція наглухо закриває зиму, бо наступний випуск будемо читати уже навесні, коли надворі стане на 2-3 светри тепліше. Можливо уже будуть проліски. Тож дехто, розгорнувши газету на широкому пеньку, буде її читати, читати, читати…

Газета “Ворскла” від 24 лютого 2018 року №16

Коротко переповім про що йдеться у новому випуску. В деталях читайте на шпальтах свіжого номера. 

ПризиНомер відкриває повідомлення про те, що відбувся черговий розігаш призів для передплатників газети. Стали відомі імена власників виграшів грошових сум у 50, 200, 300 та 500 гривень.

Герб районуГолова Великописарівської райдержадміністрації Григорій Іванович Сіденко 20 лютого  провів публічний звіт про діяльність органу виконавчої влади перед громадськістю району.

Редакція газети “Ворскла” запрошує взяти участь у конкурсі на кращу першоквітневу історію чи жарт.

Учень ІІІ курсу філії ДНЗ «Охтирський центр ПТО» смт Велика Писарівка Владислав Кривонос здобув у області 4 місце серед 11 учасників ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад зі спацдисциплін.

КордонПрикордонники знову попередили спробу незаконного провезення товарів через державний кордон.

Аліментники

Боротися з неплатниками аліментів стало легше. Газета приводить приклади покарання безвідповідальних батьків.

Проводи зими

Прощання було без сліз. Гіркоту втрати вгамовували варениками та млинцями. Як прощалися з зимою у Кириківці, у Яблучному, в Братениці читайте на сторінках газети. Додам лише, що у Іванівці святкували так, що чути було навіть у Вищевиселому та в Катанському.

А у Кириківській ЗОШ на день закоханих витали “На крилах любові” – саме так називається розповідь про цю подію.

В кінці номера Григорій Рибалка детально повідомляє про черговий розіграш Кубка Президента Сумської торгово-промислової палати К. В. Макаренка що відбувся в нашому районі в змаганнях із волейболу серед команд юнаків закладів загальної освіти  І — ІІІ ступенів.

І, як завжди, рекламні оголошення, програма телепередач, вітання іменинникам, але жодного слова про погоду, бо зима прощаючись вирішила скинути з себе частину холоду, щоб легше було втікати.

Огляд газети за 14 лютого 2018 року

Отже до уваги читачів анонсований учора короткий огляд нового номера газети «Ворскла».

15 лютого чергова річниця виведення радянських військ з Афганістану. Звичайно хотілось би забути про ту ганебну війну, але то був не сон. Цій події газета присвячує значну частину своєї площі. В одному з матеріалів наш земляк з Краснопільського району Володимир Щеглов у оповіданні «Каска» згадує про свою участь у боях на території чужої держави.

Прикордонники поблизу Лукашівки запобігли крупній контрабанді з України. Цього разу до фіскальної служби вони передали понад 300 кілограмів сиру. Щоправда самих контрабандистів виявити не вдалося.

У філії Охтирського центру ПТО проведено захід присвячений пам’яті В’ячеслава Чорновола. Видатному українському політику мало б виповнитися 80 років з дня народження.

Як завжди про найактуальніші події в Україні і світі йдеться у добірці «Стоп-факт». Зокрема один із абзаців нагадує, що у березні в результаті комбінації жіночого свята та вихідних на українців чекають чотириденні канікули, отже є сенс спланувати ці вихідні. Можливо слід заздалегідь подбати про квитки, а декому і про закордонні паспорти.

Про майбутню земельну реформу, заспокоюючи селян, розмірковує на третій сторінці депутат Чернеччинської громади, директор ПСП «Хухрянське» Микола Смілик.

Відвідувачі нашого сайту напевно вже читали оповідання Володимира Парієнка «Пригоди ловеласів». Газета «Ворскла» до Дня закоханих публікує цю розповідь для своїх передплатників.

У спортивному розділі газети знову інтрига. Цього разу автор перевершив самого себе. Він у напруженні тримає читача майже до самого кінця. Пробігаючи очима рядок за рядком, дізнаємося про те, хто грав і з ким, про набрані очки та рахунки поєдинків, і лише в кінці опосередковано дізнаємося у якій саме грі змагалися претенденти на перемогу. Справжнісінький спортивний детектив!

І яка ж то газета без оголошень та реклами, програми телепередач, без вітань та прогнозу синоптиків? Погана! – скажете ви і будете праві. Але сказане не стосується «Ворскли», бо все це там є. Передплачуйте районне видання та будьте в курсі новин району.

Крила новин уже шелестять над районом

Нарешті редактор газети “Ворскла” Олексій Пасюга витер рукавом спітнілого лоба і розмашистим почерком підписав до друку новий, щойно зверстаний та вичитаний номер видання. Отже за традицією можна відкрити доступ до попереднього примірника, що й було зроблено. Про що йдеться в новому номері, як завжди, напишу завтра, бо ще й сам не читав. Звичайно, можна було б написати і не читаючи, але так буде краще. Єдине, що можу сказати, то це те, що портрет Олега Валерійовича в газеті таки є. А попередній номер заставив дещо похвилюватися. Отож читайте та вибачайте за відсутність політичної реклами.

Шановного редактора Великописарівської районної
газети “Ворскла”
Олексія Борисовича
ПАСЮГУ
вітаємо з Днем народження!

Шефувати — непроста це робота,
А особливо у колі жінок:
Потрібні терпіння, увага й турбота,
Кожен день відчувати цей шок.

Шефу нашому врочисто замість подарунків
Ми вручаємо сьогодні купу поцілунків.
Хай не сердиться дружина, родина не знає,
Як начальника зі святом колектив вітає!

З повагою колектив редакції Великописарівської районної
газети “Ворскла”

Про що пише “Ворскла”

Нарешті закінчилася перша частина травневих вихідних і світ побачив новий номер «Ворскли».

Що друкує видання у цьому номері? Правильно! – Численні вітання мешканцям району від районного бомонду з нагоди дня Перемоги.

Видання також згадує як святкували цей день у 35-ту річницю цієї дати – без жодних коментарів та купюр публікується матеріал газети «Красное знамя» 1980 року.

У попередньому номері, який ви мабуть встигли переглянути, була стаття про те, як великий український поет Максим Рильський загубив у Великій Писарівці свою шляпу. І хоча це не основна тама спомину Володимира Мірошніченка, але в цьому номері є інший погляд на цю історію. Отож читайте матеріал «Справа в шляпі».

Напевне читачі з нетерпінням чекають на звіт про те, як пройшло свято весни анонсоване селищним мером? У цьому номері є відповідь для допитливих. Скажу лише, що все було чудово, як у казці – навіть опівночі сцена не перекинулася на гарбуза а коні на щурів. Лише на ранок перші прохожі побачили величезні купи сміття, хоча для запобігання цьому були заздалегідь поставлені спеціальні баки. Такі ми є.

Попереду ще друга частина травневих свят, тому редакція завбачливо попереджає, що наступний номер вийде не раніше ніж закінчаться свята тобто 13-го травня та просить поставитися до цього з розумінням. Отож читаємо те, що маємо не кваплячись.

Сьогодні вони відкрили свої обличчя

У верхній частині бічної колонки з’явилося посилання на номер від 11 березня, а це означає, що вийшов з друку номер 22 від 15 березня. Ось такий вигляд має його перша сторінка,

а доступним для завантаження він стане усього через кілька днів, коли пройде реклама. Такий порядок.

А нижче фото з першої сторінки у повному розмірі. Це учасники зустрічі з приводу святкування 50-річчя відновлення випуску районної газети. Нагадаємо імена тих, хто спрямовував інформаційні вітри у серця і душі читачів багатьох поколінь.

Нижній ряд, зліва направо:

Борис Олексійович Пасюга,
Галина Федорівна Гладченко,
Лідія Павлівна Бобкова,
Анатолій Микитович Устименко,

Верхній ряд:

Михайло Петрович Обідець,
Олексій Пасюга,
Людмила Кушнірьова,
Ірина Коваленко
Олена Тягленко,
Валентина Кадничанська,
Сергій Волін.

Нажаль з поважних причин у кадр не потрапив Петро Нечвоглод, який також був на зустрічі.

Щодо акул пера, як нинішніх так і ветеранів, то їх знають і пам’ятають за публікаціями в газетах читачі різних поколінь, залишилося лише сказати про тих, чиї імена можна почути хіба що саме під час таких свят, але без них редакція просто не змогла б існувати.

Це оператор комп’ютерної верстки Ірина Коваленко. З її легких рук на клавіатурі та мишці текст газетних сторінок на моніторі комп’ютера покірно шикується в рядки та колонки стрімко обтікаючи заздалегідь розміщені фотографії, а заголовки в лічені секунди набувають потрібного стилю. Чи снилося ветеранам у ті далекі роки свинцевої верстки, що таке буде можливим?

І нарешті настав час написати декілька слів про оту біляву жіночку в окулярах. Це Люда Кушнірьова. Вона одна протистоїть інформаційним буревіями фінансовими потоками, якими вона керує. Саме від такого хитросплетіння цих струменів існує газета. Як ви справедливо здогадалися, Люда працює скромним бухгалтером.

Підсумовуючи сказане, робимо висновок, що перед початком кожного нового випуску газети нинішній редактор Олексій Борисович, наслідуючи героя відомого фільму, гордо запитує:

– А сколько у нас мушкетов?

– Четыре! – не менш гордо відповідають йому дівчата.

У добру путь, друзі! Сподіваюсь, ви дасте читачам можливість відсвяткувати разом не лише 90-річчя, але й 100 років від заснування районного часопису. Вдячних вам читачів, та творчої наснаги, а ветеранам міцного здоров’я та впевненості в тому, що їхня справа перейшла до надійних рук.